Мірослав Натуральна дієтична домішка Каосорб, Біла глина, 200 грамів

Склад: Склад: 65% білої глини (каолін), 35% зародків пшениці шрот

 Употреблять:

дорослим і дітям від 14 років 1 чайну ложку порошку розчинити та ретельно розмішати у 250 мл нейтральної негазованої води до утворення однорідної суспензії.

Протипоказання:

індивідуальна чутливість до компонентів, діти до 14 років, жінки в період лактації.

Умови зберігання та термін придатності до вживання:

зберігати в пакованні виробника в сухому, чистому приміщенні за температури від 0 °C до 25 °C за відносної вологості повітря не вище ніж 75%.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПІДТВЕРДЕНА КЛІНІЧНИХ ІСЛІДУВАННЯМИ.

 Біла глина або каолін — природний матеріал, що має високі лікувальні властивості. У медицині використовується біла глина, що пройшла високе очищення, вільне від сторонніх домішок.

Білу глину можна натрапити в різних типах: це може бути порошок білого кольору або гранули розміром 1-2 см, трапляється в продажу біла глина в пастоподібному вигляді — подібно до віконної замазки, все залежить від кількості води, доданої до глини.

Біла глина в порошку — це повністю зневоднений матеріал (але воду можна додати й самому!)

Кислотність: 
Біла глина має pH = 7.0-8.0, тобто має слаболужні властивості.

Однією з основних причин виникнення цілої низки захворювань і зниження тривалості життя людини є збільшення вільних радикалів, що мають кислотні властивості.

А мікроелементний склад білої глини та її слаболужні властивості стабілізують рівновагу електролітичної системи організму.

Склад: 
и — це поєднання оксидів кремнію й алюмінію з додаванням води.

Каолін містить мінеральні солі та мікроелементи, у яких ми маємо потребу: кремнезем, цинк, мідь, азот, кальцій, магній, калій та ін., причому в досить добре засвоюваному людським організмом формі.

Косметичне застосування:
Основна властивість косметичної глини — очищення та підсушування шкіри.

Вона вбирає надлишок шкірного сала та виділень потових залоз, усуває забруднення, які є на шкірі.

Тому білу глину часто використовують у дерматології як мазей і паст, у косметичних салонах — у складі масок, у дитячій косметології — у вигляді присипок. 
 

У сухому вигляді біла глина добре поєднується з багатьма порошкуватими косметичними речовинами — титановими та цинковими білилами, крохмалем, тальком, окисною магнію.

Глина підсилює бактерицидну дію деяких речовин, тому її додають у протизапальні мазі та маски.

Ця глина використовується також у декоративній косметиці в складі пудр і сухих дезодорантів. 
 

Каолін особливо гарний для жінок із жирною шкірою обличчя.

Біла глина сама по собі може застосовуватися як маска в домашніх умовах. 
У всі часи красуні використовували маски для обличчя з білою глиною, або каолином.

Каолін поглинає надлишкові жир і бруд, що скупчилися на поверхні, насичує шкіру корисними мінералами, стимулює обмін у клітинах і їх регенерацію — і завдяки цьому абсолютно незамінний під час догляду за жирною шкірою, схильною до утворення вугрів. 
 

Біла глина є компонентом різних присипок, мазей, паст, використовується у разі опіків і попрілостей, зокрема й у дитячій косметиці.

До декоративної косметики входить до складу пудр і сухих дезодорантів.

Ця різновид глини піде тим, у кого вже з'явилися перші зморшки, позаяк підтягує, зміцнює й тонізує шкіру, робить її гладкою і пружною, усуває набряки.

А, крім того, каолін використовувався як засіб для зміцнення сухого, ламкого та посіченого волосся.

Шампуні, до складу яких входить каолін, чудово справляються з жирною себореєю й лупою, зміцнюють слабке та ламке волосся.

Найбільш широко білу глину використовують у складі масок і скрабів.

Вплив калоліну на шкіру обличчя справді сприятливий.

Основна його перевага перед іншими видами глін — те, що він підходить навіть для найчутливішої шкіри, а під час жирної шкіри чудово абсорбує надлишки шкірного сала, у такий спосіб гармонізуючи жировий баланс.

Каолін — ніжний абразив (ексфоліант), що дає змогу використовувати його як м'яке нетравматичного скрабу.

Така властивість дуже цінна для осіб із запальними вугровими висипаннями, для яких грубі абразивиендовані, оскільки вони здатні посилити важкість перебігу цього шкірного ураження. 
 

У дорогих зубних пастах біла глина тепер замінює крейду.

Раніше, щоб домогтися необхідної консистенції, до крейди додали поверхнево активні речовини (майже ті ж, що й у пральних порошках), які сильно руйнували мікрофлору порожнини рота. Каолін же не вимагає "помічників". Він знімає зубні камені, зміцнює емаль, знижує загрозу появи карієсу, вибілює зуби навіть у затятих курців і шанувальників кави.

А набила оскома реклама жувальних гумок без цукру применшує про головний секрет "особливої білини". Він — убілої глини, що входить до складу подушечок і пластинок.

Лікувальне застосування:
Біла глина має велику теплоємність, саме завдяки цій властивості вона використовується в теплолікуванні.

Але, крім того, саме біла глина має високу адсорбційну здатність — здатність вбирати шкідливі речовини.

Біла глина дуже інертний матеріал — під час її контакту зі шкірою людини жодні речовини в кров не всмоктуються (а як інакше, їх у білій глини просто немає), глина має обволікальну властивість.
 

Завдяки дивовижним властивостям білої глини, вона отримала своє застосування в медицині.

 Теплові компреси з білої глини приносять полегшення від болів у разі захворювань суглобів, у разі пошкодження м'язів і зв'язок, у разі ударів і ран.

 Забезпечуючи місцевий тепловий ефект, глина покращує кровообіг у дрібних судинах — капілярах.

 токсичні речовини з крові та лімфи через шкіру всмоктуються білою глиною — у такий спосіб продукти запалення видаляються з ураженої хворобою ділянки.

 У разі запалення шкіри (екземи, нейродерміти, дерматити) біла глина, обволікаючи шкіру, приносить полегшення, зменшуючи свербіж і подразнення.

Сорбційні властивості: 
Каолін складається з надзвичайно дрібних частинок, завдяки чому здатний абсорбувати продукти життєдіяльності клітин організму.

Він поглинає отрути, токсини, гази та навіть радіонуклеїди зі шлунково-кишкового тракту, поки вони не встигли всмоктуватися в кров'яне річ.

Тому саме білу глину досі застосовують у разі серйозних інтоксикацій.

Не гірше за сучасні антибіотики каолін справляється і з хвороботворними бактеріями, він "приклеює" до себе віруси, грибкові та інші мікроорганізми.

 Але, на відміну від ліків, сама глина залишається хімічно інертною, а отже, абсолютно нешкідливою для організму.

І в той час, коли штучні антисептики вбивають як хвороботворні бактерії, так і здорові клітини, глина усуває тільки шкідливі мікроби та токсини, оновлюючи клітини та виробляючи в організмі імунітет.

 Глина не заподіює шкоди, можна не боятися її передозування — організм вбере в себе рівно стільки корисних речовин, скільки йому потрібно.

Демпфувальні властивості:
Демпфувальні властивості — здатність встановлювати рівновагу в організмі хворого під час використання ліків.

За результатами клінічного застосування глини білої у наркотичному диспансері Дарницького району г. Київ встановлено, що використання глини в процесі лікування разом із хімічними лікарськими препаратами підсилює їх вплив на організм у кілька разів.

У разі надлишку в організмі лікарських препаратів (наприклад, унаслідок інтенсивної хімієтерапії) і тих, що спостерігаються водночас ускладненнях, застосування глини білої істотно покращує стан пацієнтів.

Біла глина в сучасній медицині та косметиці:
У сучасній медицині глінолікування показано у разі:

- артритах і поліартритах (ревматичних, травматичних, інфекційних, крім туберкульозу); - у разі хвороб хребта немаєуберкульозного походження (спондилоартрит, хвороба Бехтерєва, спондильоз);

- у разі запальних і посттравматичних захворювань кісток, м'язів, сухожиль;

— деяких запальних захворювань органів травлення, жіночої статевої сфери та ін.

Терапевтичний ефект глінолікування:
Глина являє собою досить універсальний і нешкідливий засіб лікування.

Вона має багатий мінеральний вміст, має антитоксичні, антисептичні, бактерицидні властивості, сприяє регенерації (відновленню) тканин.

Глина має абсорбувальні якості, які дають змогу їй виводити патогенні речовини з організму людини, покращуючи його енергообмін.

 Відомо, що глина концентрує в собі електромагнітні випромінювання.

Є думка, що вона здатна вирівнювати ослаблену біополе людини.

Використовують глину у формі мазей, паст, розтирань, лікувальних ванн, водних розчинів, порошків, аплікацій на хворих місцях тощо. 
 

Терапевтичний ефект глінолікування складається переважно з трьох компонентів: 
- термічного; 
- механічного; 
— хімічного. 
 

В основі термічної реакції під час глінолікації лежить активізація клітин організму, яка супроводжується стимуляцією біохімічних процесів.

Глиняна маса потрібної температури під час зіткнення зі шкірою нагріває її з подальшим великим розширенням периферичних судин, діючи протибольово-елементово, сприяючи розсмоктуванню запалень, посилюючи живлення тканин і обмін речовин і надаючи антиспазматична дія.

Зникає, водночас потовиділення має надзвичайно важливе значення під час низки захворювань. Одночасно з часом з організму виділяються деякі продукти обміну речовин, сечова кислота та різного роду токсини.
 

Механічна дія проявляється в тиску маси глини на шкіру. Воно сприймається організмом як подразник, на дію якого, залежно від його якості, кількості та сили, організм відповідає активній реакції.
 

Хімічна дія зумовлено складом глини, що містить солі різних елементів, окис заліза, кальцію, магнію, кремнію й органічні речовини, які в відомому ступені чинять подразнювальну дію на шкіру.
Для загального оздоровлення організму дуже ефективне поєднання глінолікації з масажем, лікувальною фізкультурою.
 

Методики застосування:
- Залити глину чистою водою та розвести до консистенції густої сметани.

Маса має бути однорідною під час приготування не можна використовувати металевий посуд.

- Застосування білої глини в домашніх умовах досить простий.

Порошок або гранули білої глини необхідно розвести водою до консистенції сметани.

Якщо передбачається використовувати компрес із глини під час захворювань м'язів, консистенція має бути густою, такою, щоб «пелюшка» не розтікалася. 

- У разі шкірних захворювань глину треба розвести поріже.

Розібрану білу глину необхідно підігріти на водяній бані до температури 45-48 градусів, температура глини має бути комфортною й не викликати опіки.

Після розігрівання з глина формується пелюстка завтовшки 3-5 см і розмірами, що відповідають ділюванню тіла, на яку її передбачається накласти.

Для формування такої коржі дуже зручно взяти бавовняну тканину.

Лепешка білої глини накладається на хворобливу зону тіла (можна формувати пелюстку безпосередньо на пацієнті), зверху укучується медичною клейонкою або поліетиленом, потім ковдрою або вовняною хусткою.

Тривалість процедури від пів години до години.

Після процедури біла глина знімається і викидається, тіло необхідно обмити теплою водою. 

- Ніколи не використовуйте повторно білу глину — її просто необхідно викинути! 

У разі шкірних захворювань сметаноподібної теплої білою глиною обмазується уражена зона шкіри, шаром приблизно 1 см.

Тривалість процедури від 1 до 3 годин — до повного висихання глини.

Після процедури корисно прийняти ванну або душ, щоб змити залишки.

У разі хворобливо сверблячих дерматитів і екземів білу глину можна не змивати, а процедуру «обмазування» повторювати багаторазово впродовж дня.

На курс лікування потрібно від 10 до 30 процедур.

- Біла глина застосовується в косметології у формі масок на шкіру обличчя.

Це один із ефективних способів лікування «проблемної» шкіри та вугрової висипки.

Однак перед застосуванням білої глини у формі косметичної маски треба порадитися зі своїм лікарем, а ще краще — з дерматологом або косметологом.

- Біла глина застосовується, крім того, для приготування ванн.

У ванні об'ємом 100-200 літрів необхідно розвести від 1 до 3 кг білої глини. Такі ванни дуже ефективні у разі екземи, дерматозів і дерматитів, особливо коли в пацієнта виражений шкірний свербіж.

Показання до застосування:
- Артрити й артрози
- Остеохондроз хребта 
- Дерматологія: екземи, дерматити, нейродерміти, що особливо супроводжуються свербіжом
- Целюліт — як складник протицелюлітної програми

Загальні рекомендації:
Курс глінолікшення складається з 10-15 процедур і більше й визначається лікарем залежно від захворювання та стану пацієнта.

Курс можна повторювати через 1-2 місяці.

Для приготування теплих компресів глину заливають водою з t до 42 °C, для холодних компресів (у разі ударів, розтягнень) використовують воду, охолоджену до 7-10 °C. 

Компреси:
Змішайте порошок глини з чистою водою дерев'яною або скляною паличкою до рівної консистенції сметани, щоб вона не текла. Викладіть суміш на шар марлі, лляну або бавовняну тканину шаром до 2 см і накладіть цей компрес на больове місце, попередньо протерши його теплою водою.

Шар глини має бути ширшим, ніж больове місце та щільно прилягати.

Потім компрес закріплюють бинтом, щоб він не зміщувався, і накривають вовняною матерією, після зняття протирають больове місце теплою водою, витирають насухо та загортають у вовняну матерію.

Необхідно щоразу використовувати нову порцію глини.

На нариви, виразки, екземи, інші шкірні захворювання та сонячні опіки